- провинник
- —————————————————————————————прови́нникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
провинник — а, ч. Те саме, що винуватець. || Пустун, шибеник … Український тлумачний словник
провинниця — і, розм. Жін. до провинник … Український тлумачний словник
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови